«FishingStock Team» – найстаріший і найтитулованіший рибальсько-спортивний колектив в Україні, про що я вже неодноразово хвалився у своїх колишніх писаннях, але ще раз не згадаю. Для мене це дуже важливо і почесно, тому й повторююсь. Почесно подвійно ще й те, що історія команди продовжується і 2019-го. Не за горами й десятирічний ювілей, до речі. Цього разу «FishingStock Team» змагалася у спритності та вмінні підлідного лову, розтане крига – візьмемося за спінінг. Пропоную невелику розповідь про відкритий Чемпіонат Харківської області з лову з льоду на блешню. На Печенігах у березневій затоці справа відбувалася.

Минулого року у важкій боротьбі ми вирвали срібло, обійшовши наших суперників лише за вагою вилову при однаковій сумі місць, а в личку я ще й бронзову медальку приміряв. Як би і на цей раз не гірше виступити? Життя складається таким цікавим чином, що за більш як десятирічну історію проведення харківських турнірів жодного разу місцевим колективам не траплялося тримати командний кубок. Всі рази без збоїв та дуже впевнено його відвозили гості. Хто саме? Дніпро колись, а торік – Збірна. Цього року тріумфатори минулих перипетій знову вийшли на лід Печеніг, різко підвищивши статус заходу.
Наша «FishingStock Team», порівняно з минулим роком, зазнала однієї заміни. У Сергія Заяця стався форс-мажор, тому в терміновому порядку було запрошено Макса Нестерцова, який чималий внесок зробив в історію команди раніше. Аж ніяк не в образі іншим дуже хорошим і потужним колективам, що вийшли на лід Печеніг, але реальний розклад сил вимальовував лише трьох явних фаворитів, які мали розіграти між собою п'єдестал. Страшенно приємно, що і «FishingStock Team» тут значилася. «Дніпро» в особі Перепелиці Романа, Відьмука Жені та Гордієнка Миші виглядав найгрізніше, а ось із «запорожцями» (Дементьєв Віктор та Виноградів Артем) + харків'янин Трифонов Володя заруба намічалася знатна. При цьому будь-якої миті помилкою лідерів могли скористатися молоді «Fishing ROI» і пара інших команд, які вже явно дозріли для сходження на п'єдестал. Що ж, досить преамбул, краще до діла.

ЧХО. У Березневій затоці ловлять окуня і часом плітку. Це всім відомо. Попередній промір глибин по периметру зон показав, що під льодом 1,5-3,2 метра. Плотва тут теж іноді з'являється, але куди простіше порозумітися з окунем. На останнього робили ставку. Лід товстий і мокрий, навіть криголамами екстракласу не так просто зробити півтора десятки лунок поспіль. Я зробив три «четвірки», тобто дюжину. Одну базу розташував у кутку на глибині, закривши її прапором (4,5 метра по діагоналі від кута), а «четвірки», що залишилися, оформив «дорогами», щоб максимально охопити район і зрозуміти рельєф. На першому ж проході відгукнулися рибою всі лунки. Мене це ні скільки не здивувало і точно не ввело в оману, тому що я твердо розумів, що і суперники ловлять.


Загалом, перша година ловила дуже інтенсивно, витрачаючи час хіба що на затяжні часом опускання блешні та на метушню з заплутуванням волосіні, яка ні-ні та грудкалася на вузлики. Пізніше я вловив якийсь момент, коли лунку слід було дати спокій навіть коли клювання ще відбувалися. Набагато правильніше було не грати з «посіпаками», а перейти на ту лунку, де вже пара смугастих чекала метелика. Користувався мормишками 2,5-2,65 мм, волосінь стояла весь час 0,065 мм. По ходу туру регулярно обертаючись на конкурентів, розумів, що єдина людина, хто ловить, схоже, краще за мене, був дніпрянин Відьмук Женя. Зачинившись у кутку, Євген чаклував над парою лунок, постійно утримуючи на них рибу. За підсумком у Жені 4,5 кг (він перший), у мене 4,1 кг (я другий). Порадував Макс, який до моєї двієчки приніс команді одиначку, випередивши самого Перепелицю Романа. Сергій Бондар став третім, поступившись лише іменитим гостям із Днера та Запоріжжя. Після першого туру "Дніпро" перший (5 балів), "FishingStock Team" другі (6 балів), "Запоріжжя" треті (9 балів). Очікувана трійка, і приємно, чорт забирай, що ми за крок від золота.
Другий тур розпочався з дощу. Я не знаю, як риба під льодом реагує на опади і чи вони впливають якось на її поведінку, але учасникам було супер некомфортно змагатися під краплями води та ще й під снігом все хлюпало. Втім, окуня це не дуже бентежило - спочатку він клював дуже жваво і тільки ловити його встигати слід.
У другому турі мені дісталася зона без глибин, тому не дивно, що через стартову годину риби стало різко менше. Я це прогнозував, тому намагався максимально зібрати все видане спочатку. За підсумком програвши Міші Гордієнку з «Дніпра» 100 г, я пошкодував, що не розвалився в середині туру на чистому п'ятаку, де, напевно, стояла незаймана риба. Але про це вже пізно шкодувати та й допомогло б це?
Зі середини туру витончено до волосіні 0,058 мм і блешні 2,5 мм, я ще тримав деякий темп лову, хоча риби ставало все менше і менше. Мої вміння та старань вистачило лише на другу позицію в зоні. Здається, 3,1 кг проти 3,2 кг від Гордієнка М. Макс також другий, Сергій знову третій. Що ж, битву за золото ми програли, зате ще впевненіше закріпилися на другій позиції, збільшивши відрив від запорожців. Якось так, «FishingStock Team» розпочала спортивний сезон із зимових срібних медалей. Дякую моїм товаришам-напарникам – Сергію та Максиму, дякую суперникам і всім тим, хто хворів та підтримував нашу «FishingStock Team». Друзі, до нових зустрічей!
Фото автора та Курова Олексія