Великий хазяйський ставок з різноманіттям хижака та пристойною його кількістю, що розташований біля р. Краматорськ, через кілька років знову зібрав спінінгістів-береговиків, які мали виявити найсильнішого. Чемпіонат Донецької області після дворічної перерви відбувся. І браво тим людям, які зважилися його провести, незважаючи на все, що відбувається навколо.

На Василівській Пустоші я ніколи не бував, але цю прогалину рано чи пізно слід було закрити. Їдемо. Ставок дуже рибний, спортивний та цікавий. Він однозначно вартий уваги як у рибальському, так і в спортивному сенсі, тому наша «FishingStock Team» (Сізон О. та я) висунулася ще рано в п'ятницю. Макса чекали надвечір.
Тренування приємно здивувало – навіть у обідню спеку судачок та окунь цілком охоче відгукувалися на наші дії, давши чимало інформації для роздумів. Так дещо несподівано (про себе говорю) ближня дистанція порівняно з більш далекими кордонами виявилася малоперспективною. Поблизу ловилися дрібні окуляри, але переважно бички. А ось подалі в межах звичайної лайтової риболовлі складалося дуже цікаво. З «вушастиками» від трьох до восьми грамів виходило стабільно діставати і окуньків до 100 гр, і судачків по 100-300 гр.

Особливого розмаху клювання набуло на одній із сіж у «гузирі» – тут здалося, що хижак не закінчиться ніколи, а його апетит залишиться таким же добрим. Непогано клювало в мене, у Олега Івановича взагалі клювання було феєричним. Чомусь більшість учасників проігнорували тренування. Чи знали щось?
Перший тур, як то часто трапляється, перевернув багато в уявленнях про місцеву рибу та її уподобання. Після цього я ще більше зауважив спортивність Василівської Пустоші. Судак, якого ми чудово ловили неподалік учора на тренуванні, здається, випарувався. Так у моїй зоні «В» за всі три години туру спіймали лише 3-4 ікластих. Моя ж тактика базувалася саме на цій рибі і свідомо межувала з дуже великим везінням. Останнього не виявилося, а може, десь і я дав маху. Подекуди повного облома уникнути вдалося завдяки окуням, на яких таки довелося звернути увагу. Знайшовши в собі сили повірити, що зануренці по 20-40 гр здатні зробити результат, щонайменше половину туру я приділив смугастим.

На щастя, Bait Breath Micro Grub 2" на 3 гр і Yamaga Blanks BLC 76Ti давали помітно позитивний відгук з боку окуневої братії (немає б весь час ловити окуня!) - Після першої години з вісьмома рибками я був не нижче трійки. Але черв'ячок не сумнівався. знав, що в зоні «В» судака майже не буде, і я постійно брав другий свій комплект - Blue Current 83Ti, метаючи 6-8 гр вдалину. і Олег так само не мали приводу для гордості, принісши дві сімки.
Другий вечірній тур мав багато змінити. Той випадок, коли ми на це розраховували. Я стартував з греблі, проте незабаром переконався, що треба йти саме в берегову частину зони. Худо-бідно, але там рибка з дальньої дистанції траплялася. О другій годині я ґрунтовно взяв у руки лайт. Далі тільки ним і ловив. Багато що вирішували бонусні судачки. Навіть двосотграмовий ікластий помітно збільшував шанс. Свого бонусу я дочекався, але той затягнув тільки на 80 гр. Окунців ловив цілком справно. Напевно, все не так виявилося б сумно, якби о третій годині (майже перед заходом сонця) не «включили» клювання. Вже по-справжньому стався «вихід». Практично скрізь, окрім зони «С» (моєї берегової частини), хижак ніби збожеволів. Ще нещодавно кволі сектори тепер давали учасникам десятки риб. Багатьом пощастило потрапити на нескінченну зграю голодних смугастих. І той, хто зумів технічно розпорядитись «щастям», опинився на висоті. За підсумками: Сизон О. - Другий, Нестерцов М. - 9-ий, я - 10,5. Перед заключним туром Флагманівці впевнено лідирували, нам слід було наздоганяти.

Зробивши фінішний ривок і влетіти у призи, ми цілком могли (робили таке неодноразово). Шанси та причини на те були хороші. Старт змістили на ранок, тому ймовірність судацького клювання виходила високою. Оскільки впиратися в окуня - було чревате місцем у кращому випадку за судачатниками, пішов я свого роду ва-банк. Половлю-но я судака. І слід зазначити, ікластий відгукувався. Особливо це виявилося о першій ранковій годині. П'ять найлютіших клювання (ті, що без сумніву я відношу до судачьим) на середній дистанції, але тільки один судак в активі (і той «малюк» на 60 гр), два сходи (явно екземпляри більші) і два відкушених хвоста. О другій годині продовжив судакові старання, заробивши ще два явно судачі удари, але не вийняв з цього ніякої користі. Принагідно трапилося кілька окунів, що й утримало за підсумком мене в середині зони. Не склалося до ладу і в Макса - він за десяткою. І лише Олег Іванович дещо згладив наш провал, принісши п'яте місце. Завдяки насамперед його старанням командою ми не злетіли за середину. На жаль, дебют «FishingStock Team» на Василівській Пустоші зовсім не став тріумфальним (тільки сьоме місце), але, впевнений, це тимчасова невдача, і далі все виявиться значно райдужніше.
Щирі привітання переможцям та призерам,

а також усім учасникам, хто зміг підтримати наш спортивний рух.
Хотів би ще раз подякувати організаторам, усім учасникам, суддям і тим, хто зробив цей турнір святом.

Дякуємо моїм напарникам по команді «Team» – Сизону Олегу та Нестерцову Максиму, а також усієї харківської делегації за позитив та настрій!
Окремо хочу висловити величезну подяку нашому постійному спонсору – компанії «FishingStock» за кращі снасті, традиційне фінансування, чудові приманкиBait Breath , Sawamura та Noike , відмінні спінінги Yamaga Blanks , шнури YGK та флюорокарбон Sea