Troutmania 2017, лов форелі, Біле каміння, м. Київ, Лисиця Олексій, FishingStock – не думав, що ці теги зберуться в одному рядку. Але так і вони вже історія.

За регламентом на «Troutmania» (класна назва, між іншим) ловлять тільки блешнями, і для мене це додатковий виклик до нововведень і труднощів форелевого мистецтва. Ті рідкісні рази, що я ловив форель, відбувалися на силікон, а тут мікроколибалки, в яких я не відчуваю поки що душі та глибини. Поки що не відчуваю.

Готувався я до «Troutmania» і взагалі форелевих турнірів цілком усвідомлено та планомірно. Терзав розпитуваннями знайомих, хто у форелі багато досяг і чимало гачків на рибі затупив (окремий респект Мкртчану Миколі за курс «молодого бійця» і масу підказок – колишніх і майбутніх). Також переглянув центральні відео за участю наших і не тільки профі-форелятників, занурився в атмосферу видовищної дуелевої боротьби і, звичайно, обзавівся необхідним форелевим мінімумом снастей (відчуваю, що це лише початок). Загалом і мене затягнуло.

На «Білі камені» прибув за день до «Troutmania 2017», щоб потренуватися та осмислити нове для мене заняття. Водойма сподобалася (ще б новачкові носом повертати) – рибна, доглянута, все під контролем. Підготовка до завтрашнього відкриття йшла на повний хід, і я вже не сумнівався, що завтра вийде знатне спортивне шоу. Справді, все пройшло яскраво, злагоджено та душевно. Мені принаймні дуже сподобалося. Свириденко Володимир, Ричка Тарас, Кривша Дмитро та багато інших однозначно попрацювали на славу. Їм щирі слова подяки.
Час реєстрації та жеребкування. №50, перелік стартів. Дуже щільний регламент змагання спочатку насторожував, бо я за десяток років звик до спокійнішого ритму, але насправді встигав вчасно і перейти в новий сектор, і у судді відзначитися, і з думками зібратися, і навіть чекати старту. Вісім поєдинків по 20 хв – захоплююче.

Були в мене сьогодні в суперниках як ті, де, швидше, я вважався фаворитом зустрічі (при тому, що вперше змагаюся), але були й досвідчені форелята, у яких багато міг навчитися. Дякую і тим, і іншим.
Старт. Першу зустріч я виграв 1:0. Риба спочатку не ловилася (біля греблі), тому здебільшого мали місце нульові нічиї. У мене відбулося єдине клювання на викиді, і я її реалізував. Форель у підсаку. Суддя згоден. Далі тиша та фініш. Перемога. А новачкам щастить таки! Спрацювала Penta 3,2 грамів зеленого кольору, на яку я на вчорашньому тренуванні парочку рибок виловив, і намітив для Penta вихід назавтра.
Другий і третій поєдинки завершилися нульовими нічиїми, хоча в кожній з двадцятихвилин було у мене по три виразні клювання, і навіть одна форель на гачку трохи побрикалася. Жаль, тільки одне очко за нульову нічию, і ніяк не три за перемогу. У суперників (один з них Ткаченко Влад), до речі, також були контакти, і це легко могло принести перемогу їм. Загалом доля справедливо розсудила нас.

Четверта зустріч у мене в рибній частині зони, ось тільки в суперниках Дяченку Юрію, з яким новачкові тягатися архіскладно буде. Втім, у мене понад завдання не стояло, і я ловив так, як у мене клювало вчора на тренуванні та в попередніх турах. Penta, яка принесла мені перемогу в першому старті, більше не працювала, а ось Antem Dohna 2,5 та 3 гр форель атакувала впевнено. Це я підглянув у інших, та й сам встиг упевнитись. У цьому поєдинку Бог дав мені кілька клювань, і форель я одну спіймав. Не чекав, але це затримання виявилося переможним. Дві перемоги та дві нічиї – йду на перерву гордою ходою.

До обіду риба розклювалася. У п'ятій моїй зустрічі результативна нічия з Литецьким Вадимом (1:1), а в шостій – зі Ждановим Андрієм (2:2). І якщо з Вадимом ми по форелі завели в підсак одночасно і після мали, як мені здається, однакові шанси на виграш, то в другій зустрічі я вів 2:0 (обидві піймалися на Antem Dohna 2,5 гр) і думав, що три очки дістануться мені. Але суперник хвацько зрівняв рахунок і міг навіть вийти вперед. Півтора бала добув – і дякую. Якось для мене не особливо зрозуміло, форель бадала мікроколебалку, не засікаючись. Часом виходи відбувалися на очах за три-п'ять метрів – підкине яскраву залізку і сховається в каламутній воді. Здається, кинь туди силіконку, все трапилося б. Не тільки в мене, звичайно, риба промахувалася. До речі, сходів я не пригадаю жодного. Сім риб упіймав у восьми зустрічах – жодна не пішла. З вудлищ використовував Yamaga Blanks BLC 65Ti та BLC 68II. Шнури - YGK Upgrade X4 # 0.3 . Повідці Intech та Seaguare діаметром 0,165 мм. Гачки - Vanfook .

Сьому дуель я виграв 2:1, і до останнього поєдинку підходив уже з трьома перемогами та чотирма нічиїми (дві результативні). Усього 14 балів, і дехто мене вже встиг привітати з виходом у фінальну вісімку – мовляв цього вистачить. Але щось мені підказувало, що треба було б поповнити скарбничку хоча б нульовою нічиєю. Саме в шматок зони безрибний потрапив по жеребу. І точно: із чотирьох пар на тому відрізку рибу спіймала лише одна людина. І це, млинець, мій суперник. Він впевнено подолав аж два хвости, обловивши всіх разом узятих. Але програш у моєму пасиві. Нуль балів. Перша програна дуель. Антракт.

Все дуже хибно тепер із проходженням у вісімку фіналістів. Друзі кажуть, щоб вудки не складав та готувався до продовження, але незабаром оприлюднені циферки перекреслили надії. Крайній восьмий фіналіст заходить із 14,5 балами, а у мене всього 14 б. Моє місце серед 56 учасників вже не зміниться – 11-те.

Ці півбали, звичайно, міг би десь колупати, але, правду кажучи, вісімка фіналістів ловила куди впевненіше, ніж я під час своїх поєдинків, тож «якби» відставити. Чи не заслужив. Для проходження у «великий фінал» Траутманії, що відбудеться вже найближчими вихідними, мого 11-го місця вистачило з головою, але відчувши смак крові захотілося більшого вже зараз. Втім, дякую і на тому, Troutmania!

А фінал пройшов дуже красиво, рибно та динамічно. Молодці організатори, молодці та самі спортсмени. Переміг Пирижок Андрій, другий – Лукашов Юрій, третій – Бабинець Діма. Хлопці класно та майстерно ловили.