… Пораджу деякі уловисті по судаку проводки. 1. Ступінчаста. Про таку проводку безумовно не слід забувати, навіть вирушаючи рибалити у міцні місця. «Сходинка» хороша тим, що здатна в найкоротші терміни виявити наявність хижака. Не виключено, що це і не виступить оптимальним проведенням, оскільки судак нерідко погано ставиться до пауз в анімації і тим більше до затяжних опускань джиги на дно. З іншого боку, рідко коли потрапиш у ситуацію, коли б сходинка взагалі не працювала, тож нею можна перевірити значні простори за короткий час і цілком реально розраховувати на швидке затримання активних екземплярів. «Сходинка» найбільш доречна в «комфортному» коряжнику, особливо коли відомі чисті коридори для проведення.
2. Стрибкоподібна. Очевидно, що говоримо ми про ще одну придонну анімацію, у якої різкі підкиди чергуються мінімальними паузами. У багатьох ситуаціях судак вважає за краще підбирати приманки прямо з дна. При цьому активний ритм йому дуже до вподоби. Проводка, що полягає в коротких стрибкоподібних рухах джиги біля дна, часом буває найуловістішою. Її можна застосовувати не тільки на відносно чистому дні, а й у «міцному» коряжнику, наприклад. Щоб мінімізувати кількість обривів, доведеться, звичайно, сховати гачок у тіло приманки або використати будь-які захисні вуса. А ще снасть має бути понад чутливою, щоб «чути» навіть тертя шнура про корч, ще до того, як джига в неї упреться.
3. Волочення. Ця анімація багато в чому використовує фактор залучення за рахунок підняття каламуті та постійного контакту приманки з дном. Зазначені дії нерідко виводять із рівноваги навіть самих ситих судаків. Звичайно, «волочити» приманку по дну вдасться тільки відносно прохідному коряжнику, але часом це тема з тем. Дана проводка дуже уловиста навіть там, де дно повністю покрите черепашкою і при проводці каламуті немає зовсім. Мабуть, дзвінкі удари вантажу об черепашку мають магічний ефект. Проведення «волочінням» завжди повільне (джиги використовуються тут важчі) і вимагає хорошого контролю з боку спінінгіста. Адже за таких дій жоден із корчів, розташованих на траєкторії руху, обминути не вийде, але дуже вже не хочеться після кожного закидання перев'язуватися. 4. «Облизування» корчів. Сенс такої проводки полягає в тому, що ми навмисно перетягуємо приманку через колоди та пеньки. Така анімація найбільш популярна в «глухих» коряжниках. Як правило, після чергового перевалювання і відбувається клювання. Безумовно, темп лову при цьому незначний, а кількість зачепів пристойна. Найбільш ефективно «облизувати» старі стовбури, колоди, товсті гілки, які рясно покриті мулистим нальотом. Зазвичай поверхня ця досить слизька і зачепи не такі часті.
5. «Маятником». Мабуть, це більше елемент проводки, ніж повноцінна анімація, проте саме вона нерідко є ключовим моментом усієї риболовлі. При лові в «міцних» і, тим більше, в «глухих» коряжниках постійно доводиться відчувати, що приманка повисає на гілці чи колоді. Не поспішайте її смикати, пара коротких маятникових потяжок туди-назад (приманка підніметься і опуститься десь на півметра) легко може спровокувати судака на атаку. Такої строго вертикальної складової проводки не домогтися ні за яких інших обставин, а часом саме це найбільше зараз і тут хоче судак. Приманки. При лові судака в коряжник найбільш доречними залишаються ті ж приманки-фаворити, якими ми користувалися і на інших ділянках даної водойми. Адже загальні переваги хижака, зазвичай, не змінюються при зміні місця. Є одна важлива умова – конкретна модель силікону неодмінно має поєднуватись з офсетним монтажем. Останніх відомо безліч, проте у рибалок прижилися далеко не всі. Найпопулярніші – «незачіпляння», у яких жало офсетного гачка заховано в тілі приманки або виступає на кілька міліметрів. Іноді ще практикую монтажі із захисними вусами.
Відіграє важливу роль та матеріал приманок. Наприклад, силікон має високу еластичність і рухливість, поролон здатний привабливо спливати при джизі, що лежить на дні, «їстівка» добре діє на органи нюху риб ... У більшості ситуацій краще джигові приманки з їстівного сучасного матеріалу. І лише у випадках, коли корчі особливо густі та малопрохідні, розумніше ловити на гуму з підвищеною жорсткістю, яка впевнено утримується на гачку. Серед їстівні такі приманки можна знайти. Вибираючи ту чи іншу приманку, беру до уваги насамперед такі нюанси: а) віброхвости по-справжньому ефективні при пошуку в досить рідкісному коряжнику, коли проводку виходить виконати агресивно та в темпі; б) твістери краще підходять для акуратної анімації в густих коряжниках, особливо на проводках «волочінням» та «облизуванням» стволів; в) імітації ракоподібних найбільш ефективні під час «стрибкоподібних» анімацій біля дна; не так важливо - черепашка це або мул; г) різного роду імітації личинок та інші фантазійні силіконки по-справжньому здатні вистрілити, коли судак перебуває в особливо пасивному настрої. Серед моїх топ-судачих назву Intech Slim Shad та Long Heel, якими багато і успішно користуюся. Серед твістерів твердо впевнений у Bait Breath Curly Grub, Bugsy, Intech Turborib. Загальні зауваження. При лові в коряжнику, так само як і на будь-якій іншій ділянці водоймища, строгих правил чи інструкцій немає. Хоча є окремі моменти, які «працюють» у більшості ситуацій. Озвучу деякі з них:
- якщо відоме розташування окремих зачепів або чистих прогалів між ними, такі місця розсудливо обловити протягом риболовлі не раз, оскільки хижак тут може з'явитися в будь-який час; - Вкрай важливо вміти відрізнити контакт монтажу про зачіп від акуратного клювання; тут не можна як з підсіканням зволікати, так і гачок заздалегідь всадити в корч; загального рецепта, мабуть, немає, крім повної концентрації уваги та максимальної чутливості снасті; - вудлище і снасть, загалом, повинні мати не тільки високу сенсорику, а й підвищений запас міцності; нехай такий запас виявиться на шкоду делікатності проводки та комфорту лову, але проткнути і потім витягнути через корчі судака по-іншому навряд чи вдасться; – у корчах шанси доловити судака, що клюнув, але не засікся, дуже великі – риба тут відносно безтурботна, та й «офсет» травм завдає помітно менше; звичайна зміна кольору, та був і виду приманки – перше, потім слід звернути увагу; - навіть, якщо ваш запас приманок невичерпний, не поспішайте його витрачати ліворуч і праворуч - підводна гірлянда з обірваного силікону вже точно не додасть апетит і бажання клювати судаку; - Зазвичай при глибині від трьох метрів правильніше підпливти до місця зачепу на човні і акуратно звільнити приманку, ніж люто смикати, стоячи на якорі, і, не дай Боже, обірватися з довгим відрізком шнура; - ефективні, в моєму розумінні, дії у разі зачепу можуть виглядати так: спочатку намагаємося «відстрілити» приманку (ніби тятивою цибулі створюємо максимальний натяг, а потім різко відпускаємо, віддаючи шнур вперед), якщо після 4-5 таких спроб не вдалося звільнити, змінюємо вектор додатка сили, змістившись у бік; – для кращої прохідності монтажів через корчі будь-які з'єднувальні елементи повинні бути відсутніми; на жаль, життя навіть офсетників у закоряженому місці настільки мала, що скористатися зручністю застібки і тим більше вертлюжка, навряд, встигнете.
Відмінних судаків та яскравого клювання!