Напевно немає в тому нічого дивного, коли рибалки, потрапляючи на зовсім нове для себе водоймище, цікавляться у місцевих або ж у колег, хто тут уже рибалив, що, як і де. Я так роблю майже завжди, якщо є можливість і є поруч знаюча людина. Впевнений, ні в кого корона не сповзе (хоча дехто й побоюється) від такої розмови. Ще на початку травня цього року я з відкритим ротом слухав, як Сергій Заєць ділився своїми спостереженнями щодо «Карподрому «Жуки», а після ще кілька бувалих спінінгістів (у кращому випадку ми бачили один одного в Інтернеті) підказали, що тут краще працює, а що – ні. Накопичивши якийсь багаж і досвід, тепер і я сформував власну думку. Їм із добрими людьми зовсім не шкода поділитися.

Загалом ставок відносно великий і там є ділянки, куди приманки не долітають, тобто риба теоретично може «відпочити». Але я далекий від думки, що ще залишилися екземпляри, які не познайомилися з нашими приманками, а тому «пресинг» – одна з перших обставин, що визначають успіх рибальської кампанії. Думаю, не дарма буквально кожен мій приїзд сюди (5 разів рибалив) мала місце нова «фішка» і навіть уловисті ділянки не повторювалися. Рух та пошук ключика – ось, що доводилося щоразу втілювати.

Глибина в межах берегових закидів лише 1,5-2,5 метра. Підозрюю, що глибше взагалі немає ніде. Кількість щуки точно не позамежна, проте її середній розмір часом компенсує інше. На одній з недавніх рибалок мені за досить короткий проміжок часу вийшло майже з одного місця зловити зубасту на 4 кг, і на 2 кг, і кілька по півтора.

А взагалі, щучу зграю навряд чи зустрінеш. Якщо спіймав одну чи дві, то будь впевнений, що решта насторожилася і тимчасово відморозилася. Щуки точно не настільки багато, як у «дергачівському акваріумі», і в цьому сенсі, гадаю, господарям можна було б задуматися про збільшення зубастої популяції. Але це думки вголос. Берег і ставок доглянуті, зручні помости (не всі, правда), стежки, столики і взагалі душевність водоймища відчувається значною мірою.

Перш, ніж я познайомився з цим ставком, мої друзі одноголосно радили для лову берег, що поріс деревами (ближчий до центру міста). Там, мовляв, і щука більша, і клювань більше. І чим ближче до греблі, тим шанси вищі. На сьогодні, склавши до купи всі свої успіхи та невдачі, я не готовий сказати, що це підтвердилося. Це якщо дуже м'яко висловитись. До імера, на крайній (вчорашній) риболовлі я стояв під проводами з боку лісу (точніше посадка) і спостерігав, як колега навпроти (на помості поруч із «сторожкою») витяг три чи чотири гідні щуки. За цей час усі інші (людина шість нарахував) не впіймали нічого. І це не єдиний епізод, коли «луговий берег» переважав над «лісовим». Особисто за моєю статистикою найбільше риби спіймалося (і відпустилося, звичайно) в центральній частині ставка (не біля греблі, і не в вершині). З боку лісу було більше риби, але це чимало тому, що я там частіше ловив.



У деяких секторах неабияк заважають дроти над головою і кущі за спиною, які можна було б, до речі, і підстригти (кущі, звичайно). Здається, «обилечиватели» з самими аристократичними манерами і вихованням могли б легко все облагородити, та їх енергія інше спрямована часто. В іншому рибалити комфортно і приємно, на тлі інших «платників», тут душевно та затишно. Наприкінці травня побував на двох риболовлях, коли явно краще клювало у вершині (де закінчуються сиді). Там ще передбачливо біля берега накидали гілок – щоб життя рибальське, мабуть, малиною не здавалося.

Але це ключову роль не відігравало, бо все відбувалося майже на викиді 4-5 грн. І лише перед заводом щуки в підсак треба було не дати тій пірнути у гілки. До речі, щука у вершині особисто мені траплялася лише невелика - 1-1,5 кг і всього кілька разів - на 2 кг. Тоді як ближче до греблі і в мене, і в друзів ловилися екземпляри 1,5-2 кг, а подекуди 3-4 кг.

Загалом тут за розмовами є також судак і окунь, але я їх навіть у вічі не бачив. Якщо говорити про кількість, то мій перший виїзд (годин шість рибалив) подарував аж одну щуку. І ту я впіймав за хвіст. Було пару сходів і порожні клювання, але спіймав одну. Того дня і колеги відверто «покурили» – два з чотирьох залишилися з нулем, інші двоє зловили по щучку. В решту приїздів мені приблизно по десятку хвостів ловити виходило (7-11 щук). Наскільки можу зіставляти з іншими результатами, 10 щук по 1-3 кг за 6-7 годин це непогано. Дуже добре тут працюють «колебалки». Кілька разів я й сам епізодами «грішив» подібним, бо бачив, як «колебалки» явно кермують. Зробив висновок: блешні працюють різні. Я впіймав на Daiwa Chinook S 10гр і Acme Kastmaster 14гр. Максимально далекий закид за вітром і рівномірне з періодичними «провалюваннями» та підкидами проводка – ось, що виходило.



І все ж віддавав перевагу джиг-лову. І тому, що це більш різнопланова риболовля, і варіантів у ній більше, та й клює на силікон загалом не гірше, ніж на коливання. Незабаром усвідомив, що відверті «козявки» (2-2,5 дюйма) щуці мало цікаві, але й здорові силіконові оселедець начебто не ловлять. Їх ще й докинути спробуй. За весь час у мене не сталося жодного клювання на березі, все на дистанції «20 метрів плюс». Діапазон робочих навантажень з приманками 3-3.5" у мене був 4-6 гр. Періодично виходило на 8 гр, але важкувато таке для двох метрів глибини. Найнадійнішими приманками вважаю https://fishingstock.ua/image/catalog/primanki/primanka_noike_ninja_3/ ] https://fishingstock.ua/image/catalog/primanki/primanka_bait_breath_sl_remix_3_5_8sht_/]Bait Breath Sl-Remix 3.5”[/URL], https://fishingstock.ua/image/catalog/primanki/primanka_bait_breath_t_t_shad_2_8_7_sht/]TT . Shad 2.8”[/URL], Intech Turborib 3”.



Безперечним є і те, що я не міг охопити все, тому неминуче за кадром залишилося багато гідних силіконок. За найкращими забарвленнями: коричневий, «ультрафіолет» і темно-фіолетовий. Якось «вистрілили» рожево-салатові та подібні «гламури». За проводками. Якоїсь миті я порахував «рівномір» з легким цвірканням по дну безальтернативною анімацією по тутешній щуці. Але останні пару виїздів навпаки продемонстрували, що «сходинка» у вигляді трьох-чотирьох обертів котушки плюс пауза – що лікар прописав.



Всі відвідування ловив одним єдиним вудлищем - Yamaga Blanks Long Cast BLC83Tz (тестом до 10 гр). Здається, важчої (максимум, до 15 гр) палиці особливо і не потрібно, якщо не практикувати, звичайно, важкі блешні і «дорослий джиг». Шнур застосовував #0.6 чи #0.4 (який стояв тоді на шпулі). В обох випадках це був YGK G-Soul PE Upgrade X4. Жодних збоїв. Жодного разу не в'язав стальку, обходячися виключно флюорокарбоновим повідцем Intech 0,4-0,5 мм.



За всі рибалки, на мою думку, лише двічі зрізало. Решта, якщо засікалася і проходила хоча б метрів п'ять, то сходила вкрай рідко – як то кажуть, виявлялася «вдома» (у підсаку). Далі фото і назад у водойму. Такі правила. Ще помітив дещо за часом клювання. Завжди приїжджав зранку (не дуже рано), але жодного разу, здається, зі старту нормально не ловив. Кілька разів охоронець підбадьорював, що, мовляв, рано кілька крупняків упіймали, але я цього не бачив. А ось годинник з 9-ти клювання набирав обертів, наближаючись до піку десь до 11-ти і продовжуючись до 3-х днів. Ні, зовсім не хочу налаштувати когось на якийсь графік клювання. Тут все дуже тонко. З безперечно хорошого: немає проміжків часу відвертого безкльов'я, домогтися клювання можна в будь-який момент. Це тішить. Здається все. Дякую, друзі, за увагу.

PS Не хотів би претендувати на роль творця інструкції для рибалки з Карподрому «Жуки». За останній тиждень чоловік п'ять питало (можливо, до фесту готуються), що та як, от і наважився підхопити естафету від тих, хто мені нещодавно дав їжу для роздумів і допоміг швидше знайти свою лінію на новій водоймі.