Щось «Близько Диканьки» у нас не складається здобути медалі чи кубок. Не виходило це зробити "FishingStock Team" зразка 2015-2016, не клеїться і в оновленому складі, якому досвіду справжніх турнірних баталій та спортивних моментів явно не вистачає. Поки що не вистачає. Цими вихідними стався ще один «горбатовський проліт». Об'єктивно на п'єдестал ми не напрацювали. Не надто впевнений виступ у тих зонах, де теми, здається, були знайдені, і найвідвертіші зальоти там, де треба було, крім майстерності, ще й удачу підключити.
Цього разу, як ніколи, Горбатівка вийшла мало рибною, тому одне єдине затримання навіть середнього щучки неймовірно багато визначало. Проте говорити про відсутність спортивної складової та інших атрибутів змагання мова не повернеться. Перемогли найсильніші, їм честь! Приймаюча сторона – Полтавська Федерація, зробила дуже багато, щоби все пройшло на найвищому рівні. Вийшло, респект організаторам!

Знайшли ми сили та час, щоб з'їздити на тренування. Уявлення про воду мали цілком виразне, хоча багато моментів все одно залишалися суперечливими і мало зрозумілими. Так часто буває. Ми не фаворити турніру, але готові пошматувати нерви будь-якому супернику. Коли ляже карта, їм буде туго.
На офіційному тренуванні неслабо половили окуня та трохи щуки. Деякі задуми з'явилися. Стартував я на нижньому ставку з боку відкритого берега. Жереб хоч і визначив мене в кінець черги, а все ж таки хороше місце я зайняв без особливих труднощів. Більш-менш рибних секторів вистачало, просто самої риби там не дуже очікувалося. Як і багато хто, в перші десять хвилин я обрибся непоганим окунем (грамів двісті). Про зграї великих смугастих мріяти не доводилося, один «кабанчик» із сектора – вже було добре. Очікувані окуньки по 150-250 гр швидко усвідомили реальність і відійшли кудись подалі. Клювати стали «матроси» по 20-30 гр. За першу годину я впіймав близько 700 гр, що було дуже непогано.
В руках Ямага BLC-68II, Sephia Si4 3000S, шнур YGK UpGrade X4 #0.2, флюрик Intech 0,18 мм та маленький віброхвостик на двійничці Vanfook. У моєму розумінні, така окунева снасть виглядала дуже доречно. Сподівався, природно, що й щука не залишиться осторонь і влетить між окунями.

За підсумками першої години з 32 учасників лише одиниці перевалили за кіло, тому зі своїми «нуль сім кг» я перебував вгорі списку. І тут мене смикнуло половити щуку. Трішки. Залишити окуня та половити зубасту! Саме місце дісталося щуче. Хвилин через п'ять я вже отримав дуже яскравий тичок на Noike Ninja у колі на восьми грамах. Клювання реалізував, ось тільки боротьба завершилася вже через кілька секунд. Сход. А більше цієї години, крім двох невиразних контактів, нічого й не сталося. Не особливо й колеги ловили (щука пасивничала), але хто попрагматичніший, той наполегливо колупав окунів, набираючи сяк-так бали.
Спочатку третьої години стався легкий тичок. Вудка зігнулася. Це був дуже солідний суперник, який після кількох хвилин «перетягування каната» таки обірвав 0,18 флюрик. Не виключаю, що короп чи товстолоб зачепили гачок, але є варіант, що саме велика щука влаштувала переполох. За поведінкою було схоже. Ех, проїхали. Коли я кинувся виправляти ситуацію окунями, останні випали в осад. Так я, манітий щукою, з місця третьої-четвертої після першої години впав на 16-ту.
З малорибного верхнього ставка Антон Лепеєв приніс 18-ть, але там традиційно аж надто від лотереї все залежить. До Антона претензій немає, він упіймав близько десятка окунів там, де багато хто взагалі залишився ні з чим. Усі рибки були дрібними. І лише Сергій Нефьодов, молодець, команду втримав, ставши п'ятим у себе в зоні.
Вечірній тур мені довелося ловити в «колодязі», що традиційно вважається найменш рибною зоною, хоча тут регулярно влітають бонуси. Усвідомлюючи, що дрібний окунь – не вихід (тим більше що ввечері взагалі погано ловилася навіть дрібнотня), я взявся за щуку, тільки-но пішов від нуля. Кидав натхненно та в різних секторах. Бігав, експериментував. Клюнуло на лайт одного разу. Клювання реалізував. Щука 375 гр. Впіймалася вона на Sawamura OneUp Shad. Бачив перед цим, як на Noike Ninja сусід умовив аж дві (справа була на годину раніше), що виглядало супер результатом. У мене не вдалося повторити. Увечері в зоні «А» комусь пара клювань була надіслана зверху, а комусь і зовсім нічого не дісталося. Такий суворий верхній ставок. Підсумок: десятий з тридцяти двох. На превеликий жаль, для нашої команди це був найкращий результат. Своїми шансами ні Серьожа, ні Антон не скористалися і у своїх зонах залетіли. Командою туди ж.

У третьому турі був варіант відмовитися від усього зайвого і зробити ставку виключно на одиниці в зонах, але були причини відкласти ризик на потім. За два тижні Кубок України, в якому розіграється лише особистий залік – ось там доречні будь-які авантюри, бо ти відповідаєш за себе одного.
Ловив у третьому турі я переважно окунів, і лише ближче до завіси приділив час лайту. У когось щука попалася, у решти немає. Одну зубасту я все ж зловив. Це була щуренка, що заглянула на окуневий віброхвостик неподалік берега. Ледве повозившись, 275 гр ваги я додав до протоколу. Це 11 місце. Антон – 10-й, Сергій – 17-й. Командою за підсумками 12-ті. Найгірший наш виступ у нинішньому сезоні.
Сам турнір вийшов дуже азартним, цікавим та насиченим. Нехай багато в чому удача визначала результат поєдинку, але справедливо люди ступили на п'єдестал. Мої вітання переможцям та подяка організаторам.

Із задоволенням приїдемо ще!
Дякую своїм напарникам – Сергію та Антону, які фактично у спорті лише перший повноцінний сезон, а нерідко виступають, як справжні чемпіони. Дай Боже кожному новачкові так починати спортивну кар'єру. Наше фіаско, мабуть, на мені здебільшого, бо я точно повинен був зрозуміти заздалегідь те, що відбувається.
Дякую нашому постійному спонсору – компанію «FishingStock» за те, що з нами стільки років у тріумфах та у програшах!