Не встиг сезон берегового спінінга досягти свого екватора, як настав час вже підбивати підсумки. ЧУ та КУ на сьогодні позаду. Звичайно, ще цього 2016-го пройде не одна обласна першість, але статус їх буде не більш ніж рейтинговим.
Nemiroff-Кубок України по береговому спінінгу випала честь приймати Чернівецькій Федерації та ділянці річки Дністер, що неподалік с. Конівка. Практично всі області делегували свої збірні, а з урахуванням минулорічних квот, кількість команд-учасниць становила аж 29. Зростаємо! Усі найкращі тут. На цьому турнірі кожен вирішував свої завдання, але все замикалося, безумовно, на затриманні якомога більшої кількості риби. Остання мені запам'яталася особливою вдачею, але головне – мінливістю настрою буквально кожної години (якщо не частіше). А ще рівень води постійно змінювався, на що риба так само не могла «заплющити очі». Спортсмени не нудьгували. Вразила також краса місцевих пейзажів. Клас!



Харківська Збірна була представлена двома колективами: «FishingStock» та «Flagman» в особі Сізона О., Шейка О., Лисиці О. та Галушки А., Білана Т., Білана А., відповідно. Склад доповнили координатори: Панежда А. Костенко Б. Скарнович І. та Мірошниченко І.
П'ятничне тренування вже традиційно продемонструвало, що легко в турах не буде і багато риби зважувати не доведеться. Однак рибка клювала, і до неї реально було підібрати відразу кілька робочих тем. Худо-бідно, але з цим ми, здається, впоралися. Два-три варіанти в нашому арсеналі там.
Так, Сизон Олег зауважив, що досить агресивні і навіть твичеві до певної міри проводки в самому придонному горизонті виводять із рівноваги тих окунів, які на звичайні плавні анімації зовсім не реагують. Особливо таке виходило у зоні зі скелями, де на ближньому звалю «дежурили» судак із окунем. Увечері обговоривши багато моментів, на озброєння взяли також лов лайтом на 5-6 гр з більш плавними підкидами приманки, а ще - «дальнобій» 8-10 гр. У цьому приманок-фаворитів значилося щонайменше п'яти-шести. Вже справді, місцевий окунь і судак (інші хижаки розглядалися навряд чи) виглядали гурманами. У сенсі – багато реагували, проте робили це по-особливому вишукано.

Перший тур не став «розривним», хоча основний результат був зроблений саме у стартову годину. Щодо «свіжа» риба на правильні техніки та приманки успішно ловилася. Безумовно, «спалахували» лише окремі ділянки зон, потрапити на які коштувало не лише знань, а й везіння. За даними координаторів і самих спортсменів, першу годину-півтори непогано себе показала скельна частина зон «А» та «С». Багато хто, хто мав удачу та можливість туди потрапити, спіймав і судаків, і окунів. Моя зона "В" була рівнинною, і тут рибалка йшла в дещо іншому ключі.

Буквально відразу учасники розділилися на тих, хто повірив у завантаження 2-3 гр і ловлю за травою, а також на тих, хто «шпурляв» приманки на джигах 5-8 гр, сподіваючись дістати рибу здалеку. Навіть зараз не можу відповісти, що було ефективніше, оскільки обидва варіанти за сприятливого розкладу працювали. А до кінця туру, коли здавалося, що клювання зійшов на «ні», у деяких вийшло добрати по 3-4 рибки, які стояли, як виявилося, одразу за травою і не проти були з'їсти дрібний твістерок. З того, що я бачив, працювали Bait Breath Micro Grub 1” у “ультрафіолеті” на вольфрамі 1-2 гр.
Постійно кидаючись між «темами», так я і не зумів за щось путнє зачепитися. Була пара злих клювань на Noike Ninja з викиду 6 гр та відкушений хвіст Tsunekichi Worm на 3 гр, але все це пройшло повз залік. У протоколі за підсумком значився лише окунь на 84 грн. Я – 21-й у зоні. Цілковитий облом! Напарники виступили набагато успішніше - зі старту видобувши по парі судаків і окунів, не пропустили перевагу. Сизон Олег - четвертий, Шейко Артем - третій. Добре відловились і Флагманівці. Вони – треті, ми поки що – четверті. Попереду лише Херсон та Суми. Все цілком райдужно.

Другий тур, як і належить, багато уявлень про рибу та її мешканців перевернув з ніг на голову. Вранішні схеми випали в осад. Не все, звісно! У моїй зоні «С», де вранці трапилася роздача у камінні, зараз там нікого не виявилося. У всякому разі, ні мені, ні моїм колегам щось путнє вивудити звідти не пощастило. А ось на пологому трав'янистому дрібничку окунь прокльовувався. Ті, хто зумів вчасно розглянути фішку, регулярно кликав суддів для зважування.
Те, в чому досяг я особисто, виглядало так. Закид метрів на двадцять приманки з коротким хвостиком (Bugsy і Micro Saturn для таких справ підійшли найкраще) на трьох грамах і плавна анімація з досить великою амплітудою і високими підйомами над дном. При цій техніці різкі ривки вершинкою були протипоказані, навпаки, була потрібна дуже м'яка подача. По суті, я робив звичайну сходинку в максимально млявому темпі. І окунь це цінував. Клювання виходили дуже впевненими і чіткими. За якихось півтори години я здолав чотири хвости. Спінінг Blue Current 76 Ti виявився в черговий раз на висоті - з шести клювань чотири риби в підсаку. Єдине, що мене не влаштовувало, то це розмір спійманих «смугастих». Вони виявлялися помітно дрібнішими за ті екземпляри, що траплялися у більшості колег. І якщо окунь, спійманий з дальньої дистанції, справедливо був важчим, то чомусь мені поблизу не довелося спокусити хоча б одного екземплярчика «за сотню», залишалося загадкою.

Оцінюючи по ходу дії успіхи суперників, здавалося, що мій темп і кількість риби є досить пристойним, тому місце в топ-десятці вийде. Проте все не так райдужно вийшло. Регулярні бонуси у колег змістили мене аж на 17 позицію. Найгіршим було те, що в нашій «FishingStock» це виявився найкращим результатом. Олег та Артем свою рибу не зуміли перехитрити. Невдало виступила і друга наша збірна. Тепер шансів на успіх та п'єдестал для харків'ян помітно поменшало. І лише Галушка Саша, посідаючи поточне третє місце в особі, міг сміливо розраховувати на медаль. Лідерство ж захопив Рибальський Рай з Одеси.
Третій тур стартував вкрай сумно. Здавалося, змучена риба бойкотує буквально все, що їй не запропонуй. Але о другій годині несподівано справи пішли на виправлення. Принаймні у моїй зоні «А» лайтова рибалка почала набирати темпу. З повного викиду шести грам дістав окуня за сотню грамів і я.
Видавши з самого ранку по кілька понад вибагливих окунів, скельна частина зони «замовкла» повністю. Тепер все найцікавіше перемістилося до стику скель та рівнинної частини водосховища. Там народ, хай і з потугами, але діставав хижака. А під завісу стався справжній «вихід» наприкінці зони – «прокинувся» і судачок, і окунь. Вдячний Борі Костенко (нашому координатору), котрий вчасно помітив і наважився «висмикнути» мене з дуже перспективного сектору. Я довірився і був винагороджений. Останні 10 хв. добрав двох судачків, яких тяг на надшвидкісному глісері через справжній цейтнот. Вудлище Yamaga Blanks BLC 83 Tz та шнур YGK EGI-Metal #0.4 – не підвели у найвідповідальніший момент. На жаль, ці два спіймані ікласті виявилися чи не найдрібнішими (170 і 70 гр), що потрапили учасникам у цій частині секторів, а тому навіть на «п'ятірку зони» я розраховувати не міг. Лише десятий результат. Сизон О. - 21-ий. Шейко О. - 8-ий.
На превеликий жаль цей Кубок був програний обома харківськими командами. Після ЧУ в Одесі наша «FishingStock» мала ще непогані шанси на квоту 2017, але й ці надії розбилися, подібно до хвиль про скелі найкрасивішого водосховища на річці Дністер.

Щирі привітання найкращим із найкращих.
1. Лялін Олександр "Jack Pot" Сумська обл.
2. Воротняк Володимир «Impulse Jackal» Київ.
3. Князєв Сергій «Upstream» Львівська обл.

Командний залік:
1. "Jack Pot" Сумська обл.
2. «Crazy Fish Тернопіль» Тернопільська обл.
3. «Рибальський Рай» Одеська обл.

Хочу подякувати всім учасникам, організаторам, спонсорам, своїм колегам по Збірній, нашій Федерації (ФРСХО). Окремі слова подяки Йордатію Денису, який окрім мільйона оргклопотів, допоміг вирішити низку транспортних питань нашої Збірної. Дякуємо Сизону Олегу (керівнику «берегового спінінга» ФРСХО) за добре виконану оргроботу.
Від імені команди «FishingStock» щира подяка нашому спонсору – компанії «FishingStock» .